Міжнародний аеропорт «Харків» - один з найважливіших об'єктів столиці Слобожанщини

Опубліковано: 2021-05-09

Зародження української цивільної авіації
Історія цивільної авіації України бере свій початок у нашому місті. Саме в Харкові 26 березня 1923 було засновано акціонерне товариство «Укрвоздухпуть», одним із завдань якого була організація регулярних авіарейсів. 25 травня 1924 були відкриті перші регулярні пасажирські лінії «Укрповітрошляху»: Харків-Полтава-Київ та Харків-Кіровоград-Одеса. Грунтова злітно-посадкова смуга перебувала в той час на північній околиці міста за міським парком, в Сокольниках – там, де зараз розташовується авіазавод. У 1928 році з Харкова почали виконуватися перші міжнародні рейси за маршрутом Харків-Тегеран.

Довоєнні роки
У 1926 році на базі авіамайстернях «Укрповітрошляху» був організований Авіазавод імені Раднаркому УРСР. Розвиток авіаційного виробництва в Сокольниках зажадало перенесення цивільного аеропорту. Для нього було вибрано місце в 12 кілометрах на південь від центру міста, за селищем Основа. Новий аеропорт став до ладу 6 грудня 1932. Він містив у собі грунтову злітно-посадкову смугу, двоповерхову будівлю аеровокзалу та інші наземні служби. У серпні 1933 року аеропорту було присвоєно ім’я П.П.Постишева, а в 1936 році аеропорт був визнаний кращим в СРСР. У передвоєнні роки в Харківському аеропорту здійснювали посадку транзитні рейси, що проходили з Москви і Ленінграда до Криму і на Кавказ. Тут приземлявся найбільший пасажирський літак тих років, шестимоторний гігант П-124 (АНТ-20біс), який виконував рейси Москва – Харків – Мінеральні Води. Аеропорт був самостійною госпрозрахунковою одиницею, безпосередньо підпорядкованої Головному управлінню цивільної авіації. У 1941 році на аеродромі була побудована бетонна злітно-посадкова смуга. З початком Великої Вітчизняної війни особовий склад аеропорту увійшов до складу Київської та Харківської особливих авіагруп Цивільного Повітряного флоту.

Велика вітчизняна війна
У 1940-1941 роках в аеропорту побудували дві цементобетонних смуги довжиною 1000 м і шириною 80 м, руліжні доріжки та місця для стоянки літаків з цегли і цементобетону, аеровокзал, склади, два залізних ангара. Аеропорт був оснащений радіомаяком. У період Другої світової війни аеропорт Харків Основа був сильно зруйнований: льотне поле, злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, стоянки для літаків більше не можна було використовувати. Акти проведених досліджень того часу говорять про те, що на кожні 100 м доводилося по 2-3 воронки від бомб. Зруйновані були також ангари і будівля аеровокзалу.

Повоєнні роки
Існуючий аеровокзал був споруджений в післявоєнні роки за типовим проектом, розробленим московським НДІ «Аеропроект» в 1951 році (арх. Елькін Г., Крюков Г., Миткевич Г.). Цей же проект був застосований у Львові, Свердловську (нині – Єкатеринбург), Челябінську та інших містах СРСР. Будівництво аеровокзалу почалося в 1951 році, а його відкриття було приурочене до помпезного святкування 300-річчя возз’єднання України з Росією (1954 рік). У 1958 році до аеропорту з центру міста була прокладена тролейбусна лінія.

Зовні будівля аеровокзалу відрізняється підвищеною парадністю, характерною для «сталінської» архітектури 30-х – 50-х років. Центральний вхід прикрашає восьмиколонний портик з високим парапетом складного обрису. Над будівлею височіє витончена восьмигранна башточка зі струнким шатром і шпилем, увінчаним позолоченим вінком. Інтер’єри рясно оснащені ліпними архітектурними деталями і розписами. До споруди готелю, на другому поверсі аеровокзалу знаходилися кімнати матері і дитини, а також готельні номери.

Розквіт
Вже до початку 70-х років Харківський аеропорт щорічно обслуговував до 600 тисяч пасажирів, а через 10 років ця цифра зросла до 900 тисяч осіб. У той же час місто впритул підступило до аеропорту. Тому у генплані міста, розробленому в кінці 70-х – початку 80-х років було передбачено будівництво нового аеропорту в районі смт. Польова Дергачівського району, що в 30 кілометрах від Харкова. У перспективі туди ж планувався винос складальних цехів авіазаводу. Проект нового аеропорту розробляв інститут «Украеропроект», а аеровокзалу – «Укрміськбудпроект». Аеропорт планувалося пов’язати з містом швидкісною автомагістраллю. В кінці 80-х років почалося будівництво злітно-посадкової смуги, але з розпадом СРСР роботи були перервані.

Пострадянський період
Обсяги авіаперевезень в існуючому аеропорту зменшилися в десятки разів на початку 90-х років. У той же час серйозною проблемою для харківського аеропорту стала відсутність митного контролю та прикордонного терміналу, адже в роки СРСР тут приймали тільки внутрішні рейси. У 1995 році була проведена реконструкція – виконаний капітальний ремонт будівлі аеропорту, створений пункт прикордонно-митного контролю. Також була реконструйована злітно-посадочна смуга, в результаті чого аеропорт був допущений до виконання польотів на літаках Іл-76. У 2001 році шляхом передачі аеропорту з ведення Мінтрансу місту було утворено Авіаційне комунальне підприємство Міжнародний аеропорт “Харків”.

Сучасний період
У 2008 році весь комплекс харківського аеропорту був переданий в оренду на 49 років компанії «Нью Сістемс АМ», яка входить до інвестиційної групи DCH. Злітно-посадкова смуга, як стратегічний об’єкт, знаходиться у власності держави. Компаніями Airport Consulting Vienna (Австрія) і Airport Reseach Center (Німеччина) був розроблений проект масштабної реконструкції харківського аеропорту, який почали реалізовувати в другій половині 2008 року.

28 серпня 2010 року було відкрито новий сучасний пасажирський термінал площею 20000 кв.м і пропускною спроможністю 650 пасажирів на годину, призначений для обслуговування прильоту і вильоту всіх внутрішніх і міжнародних рейсів. Вперше в історії аеропорту в новому терміналі були встановлені телескопічні трапи, які дозволили пасажирам переходити в літак безпосередньо з будівлі аеровокзалу без необхідності виходити на вулицю. Стара будівля аеропорту була реконструйована і перетворена в термінал для обслуговування VIP-пасажирів. Термінал зберіг стилістику сталінізму, на його території відкрився ресторан “Політ”, оформлений в стилі 1950-х років. На додаток до цього був побудований ангар, що включає в себе 3 секції для зберігання приватних літаків і проведення технічного обслуговування повітряних суден.

У 2011 році була введена в експлуатацію нова злітно-посадкова смуга довжиною 2500 метрів, яка може приймати без обмежень всі типи середньомагістральних літаків і деякі типи далекомагістральних повітряних суден. Смуга обладнана по II категорії ICAO, що дозволяє аеропорту “Харків” приймати літаки в погану погоду.

У 2012 році аеропорт “Харків” успішно забезпечив обслуговування рейсів футбольних команд і вболівальників чемпіонату Європи з футболу Євро-2012. В деякі дні завантаження аеропорту була настільки високим, що для стоянки літаків використовувалося покриття старої злітно-посадкової смуги.

У серпні 2013 року аеропорт успішно прийняв Ан-124 «Руслан», що має найбільшу злітну масу в 392 тонни серед літаків, які коли-небудь приймав харківський аеропорт.

У 2016 році аеропорт “Харків” обслужив майже 600 тис. пасажирів. За підсумками 6 місяців 2017 року зростання пасажиропотоку склало 51%, а число пасажирів 364 тис. У даний час в аеропорт Харків виконують польоти такі великі авіакомпанії як “Міжнародні авіалінії України”, Turkish Airlines, Pegasus Airlines, LOT, Belavia, які забезпечують пасажирів можливістю здійснити переліт на прямих рейсах з Харкова, а також зручними стиковками в великих аеропортах-хабах в будь-яку точку світу.

Останні статті

NewArticle

Останні надходження

NewProject