Другий розділ аналітичного огляду «Програми та інструменти підтримки розвитку інноваційної сфери України»
Кульчицький Іван, Президент ГО Агенція Європейських Інновацій

У цьому розділі ми хочемо представити специфіку Рамкових програм (РП) ЄС з підтримки наукових досліджень та інновацій, а також можливості українських організацій щодо доступу до цих програм.

Рамкові програми ЄС розпочались з 1984 року і виконувались у такі історичні періоди:

• 1984 р. – Перша Рамкова програма (1984-1987) – Є 3,3 млрд.
• 1987 р. – Друга Рамкова Програма (1987-1991) – Є 5,4 млрд.
• 1990 р. – Третя Рамкова Програма (1990-1994) – Є 6,6 млрд.
• 1994 р. – Четверта Рамкова Програма (1994-1998) – Є  13,2 млрд.
• 1998 р. – П'ята Рамкова Програма (1998-2002) – Є 14,9 млрд.
• 2000 р. – Європейська Рада запускає Європейський простір дослідження (ERA).
• 2002 р. – Шоста Рамкова Програма  (2002-2006) – Є 19,3 млрд.
• 2007 р. – Сьома Рамкова Програма (2007-2013) – Є 55,9 млрд.
• 2014 р. – Восьма Рамкова Програма (2014-2020) «Горизонт 2020» – € 80 млрд.
• 2021 р. – Дев’ята Рамкова Програма (2021-2027) «Горизонт Європа» – € 92 млрд.

Окремі українські організації почали брати участь у цих програмах, починаючи з П’ятої Рамкової Програми. Це були одиничні випадки, а фінансування йшло через бюджет одного з членів консорціуму, який представляв одну з країн ЄС. У 6-й РП та 7 РП українські організації брали участь як треті країни, тобто за умови, що консорціум уже складався як мінімум з трьох різних країн ЄС та асоційованих країн до 7РП. ЄС для допомоги українським організаціям та розвитку діалогу і співпраці Україна-ЄС у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності фінансував спеціальні проєкти підтримуючої дії (тип SSA) в рамках яких проводились інформаційно-навчальні заходи, надавались мінігранти для поїздок, готувались аналітичні документи та ряд інших дій. Окрім, також проєктів, які мали цільовий фокус співпрацю з Україною, були також інші проєкти, які орієнтувались на країни Східного Партнерства. Все це створило основу ширшої участі українських організацій у дослідницьких проєктах 6РП та 7РП, а також у програмах стипендіальних обмінів. Однак у цих програмах українські організації не могли бути координаторами проєктів.

У 2015 році Україна підписала угоду про асоціацію до програми Горизонт 2020, а у 2016 було підписано угоду про приєднання України до програми COSME. Ці угоди дали суттєвий поштовх науково-технічній та інноваційній діяльності українських організацій, а також вплинули на зміни в науково-технічній та інноваційній політиці України.

Станом на листопад 2020 року українські організації беруть участь у 203 проєктах програми Горизонт 2020 та повинні отримати фінансування у розмірі 37,57 млн.євро, причому доля організацій приватного сектору складає 49,7%. Це означає, що значні підтримку у програмі Горизонт 2020 отримали інноваційні проєкти українського бізнесу, який на практиці має дуже обмежені можливості отримати подібне фінансування з національних фондів.

Участь у COSME в першу чергу відкрив доступ українському інноваційному бізнесу до сервісів Європейської мережі підприємств (EEN) і в Україні достатньо ефективно функціонує консорціум EEN Ukraine http://www.iop.kiev.ua/~een/.

Наступна дев’ята РП на 2021-2027 роки має назву Горизонт Європа (HORIZON EUROPE -  https://ec.europa.eu/info/horizon-europe_en). Вона посилює акценти щодо підтримки інновацій, особливо у контексті вирішення глобальних викликів, які стоять перед суспільством та забезпечення конкурентної позиції ЄС на світовому рівні. Продовжується фінансування лінії «Передова наука», яка передбачає підтримку конкурсів Європейської дослідницької ради та програми мобільності Марії Склодовської-Кюрі, а також посилює значення дослідницьких інфраструктур, особливо електронних. Відповідь на  глобальні виклики та забезпечення європейської промислової конкурентоспроможності планується дати через групування  пріоритетів наступних конкурсів за такими тематичними кластерами, як:

• Здоров’я
• Культура, креативність та інклюзивне суспільство
• Цивілізована безпека для суспільства
• Цифризація, промисловість та космос
• Клімат, енергетика та мобільність
• Їжа, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище

Щодо спектру інструментів підтримки інновацій, то доцільно звернути увагу на третю основну лінію «Інноваційна Європа» програми Горизонт Європа. В рамках цієї лінії передбачається розширення підтримки конкурсів та інструментів Європейської інноваційної ради, розвиток європейської інноваційної екосистеми та забезпечення діяльності Європейського інституту інновацій і технологій (EIT) . Українським організаціям, які працюють у сфері підтримки інноваційної діяльності, доцільно звернути увагу на інноваційні спільноти EIT (https://eit.europa.eu/our-communities/eit-innovation-communities), які діють у форматі асоціацій та можуть створювати так звані центри(офіси) в тих місцях, які можуть продемонструвати значний потенціал розвитку інновацій у певній сфері. Наприклад, EIT Digital має головний офіс у Брюсселі, а його центри колокації знаходяться в дев'яти країнах ЄС у 16 містах (https://www.eitdigital.eu/fileadmin/files/2020/publications/EIT-Digital-Annual-Report-2019.pdf). Крім того, EIT Digital має центр у Сан-Франциско, щоб бути добре підключеним до колиски цифрових інновацій: Кремнієвої долини.

Сукупність основних європейських програм та інструментів підтримки інновацій для МСП представлена на сторінці EASME (https://ec.europa.eu/easme/en) виконавчої агенції для малих і середніх підприємств. ЄС намагається забезпечити фінансовими та управлінськими ресурсами всі етапи інноваційного ланцюга від ідеї до ринку, використовуючи при цьому для ідентифікації кожного етапу так звані рівні технологічної готовності - Technology Readiness Level (TRL) - https://ec.europa.eu/research/participants/data/ref/h2020/wp/2014_2015/annexes/h2020-wp1415-annex-g-trl_en.pdf. 

 

Повний текст аналітичного огляду - http://eap-csf.org.ua/wp-content/uploads/2020/12/Analiz-inno-program-ta-instrumentiv-w-Ukraini.pdf