Німецька служба академічних обмінів пропонує українським вченим та молодим науковцям стипендії

Наразі відкриті наступні стипендіальні програми:

• для викладачів та науковців для підтримки спілкування з колегами та обміну досвідом у рамках короткострокових дослідницьких поїздок до Німеччини;
• робочі візити для викладачів у галузі мистецтва та архітектури для розвитку мистецької співпраці;
• повторні запрошення для колишніх стипендіатів з метою підтримки проведення досліджень та виконання робочих проектів у Німеччині, формування контактів у рамках глобальної мережі випускників DAAD;
• короткі наукові стипендії.

Фінансування за вказаними програмами буде розпочато у червні 2023 року.

Заявку на отримання стипендії можна подати до 5 січня 2023 року.

 

Оголошено конкурси програми «Еразмус+» на 2023 рік

Міністерство освіти і науки України запрошує заклади освіти та інші організації, які працюють у сфері освіти, молоді та спорту, взяти участь у конкурсах проєктів програми ЄС «Еразмус+» 2023 року.

«Еразмус+» є інструментом упровадження реформ для розбудови європейського освітнього простору та виконання домашнього завдання у сфері освіти України на шляху вступу до ЄС.

Україна як партнер програми має доступ до понад 30 конкурсів, зокрема міжнародної академічної мобільності та розвитку потенціалу у сферах вищої та професійно-технічної освіти, навчальної мобільності молоді, віртуальних обмінів, проєктів співпраці у сферах шкільної, професійно-технічної, вищої та освіти дорослих, молоді та спорту, центрів професійної майстерності, альянсів для інновацій у сферах вищої та професійно-технічної освіти, європейських альянсів університетів, європейських студій Жан Моне тощо. В 9 конкурсах заклади вищої освіти можуть бути заявниками, в інших – партнерами.

Європейський Союз збільшив фінансування та підтримку України, зокрема пріоритет матимуть проєкти з міжнародної академічної мобільності та мобільності молоді, а також окремий конкурс у напрямі «Розвиток потенціалу вищої освіти», що відкритий спеціально для України. Цей конкурс спрямований на розбудову цифрової екосистеми мережі закладів вищої освіти України у співпраці з університетами держав-членів ЄС та інших міжнародних партнерів.

Оголошення про конкурси до програми опубліковано на сайті Європейської комісії.

Звертаємо увагу, що протягом листопада 2022 р. – січня 2023 р. Європейська комісія, Європейське виконавче агентство з питань освіти і культури, Національні Еразмус+ агентства та офіси проводитимуть інформаційні вебінари та тренінги. Усі заходи доступні у відеозаписах. Деталі та новини на сайті Національного Еразмус+ офісу в Україні.

Довідково
Звертаємо увагу, що Європейський Союз у межах програми «Еразмус+» відкрив додаткові ресурси для шкільної освіти і освіти дорослих, а також доступ до професійних порталів: School Education Porta (https://school-education.ec.europa.eu/en) – та EPALE (https://epale.ec.europa.eu/en).

 

Оголошено прийом заявок на стипендії Linda Hall Library’s 2023-24

Бібліотека Лінди Холл запрошує дослідників подати заявки на стипендії з історії науки та суміжних гуманітарних галузей на 2023-24 роки. Ці стипендії надають перспективним науковцям фінансову підтримку для вивчення колекцій Бібліотеки та приєднання до динамічної інтелектуальної спільноти внутрішніх експертів, стипендіатів і вчених з інших культурних і освітніх закладів Канзас-Сіті.

Детальна інформація розміщена на сайті Linda Hall Library Fellowships (https://www.lindahall.org/research/linda-hall-library-fellowships)

Дедлайн подачі заявок – 20 січня 2023 року.

Додаткову інформацію шукайте на сторінці FREQUENTLY ASKED QUESTIONS (https://www.lindahall.org/research/linda-hall-library-fellowships/fellowships-frequently-asked-questions), або звертайтесь за адресою fellowships@lindahall.org.

На додаток до загальних дослідницьких стипендій, з якими можна ознайомитись на офіційній сторінці Linda Hall Library Fellowships (https://www.lindahall.org/research/linda-hall-library-fellowships), Бібліотека пропонує кілька стипендій, спрямованих на певні групи дослідників. Серед них – віртуальна стипендія для України, що пропонується у партнерстві з британсько-українською ініціативою Twinning (https://www.twinningukraine.com/).

Стипедія для України передбачає до двох місяців фінансування українському докторанту чи постдокторанту, чиєму дослідженню були б корисні матеріали Бібліотеки, у розмірі 5000 доларів США на місяць. Як і в інших віртуальних дослідницьких стипендіях, український стипендіат проводитиме дослідження з використанням цифрових колекцій Бібліотеки та матиме змогу безкоштовно запитувати скановані файли відповідно до внутрішньої політики оцифрування Бібліотеки. Серед обов’язкових вимог до кандидатів – вільне володіння англійською мовою.

 

Конкурс на створення інноваційних медичних приладів від MIT

Є клінічна проблема, яка потребує нового медичного пристрою?

З 2003 року у Массачусетському технологічному інституті, також відомому як MIT, викладається курс «Дизайн медичного приладу» (Medical Device Design), який призвів до появи чисельних інноваційних приладів, патентів, започаткування довгострокової співпраці, сприяння стартапам, а також роботі випускників MIT у промисловості, наукових колах і медицині.

Наразі МІТ пропонують простір для творчого вирішення проблем та знову оголошують конкурс ідей!

Клініцисти та корпоративні спонсори запрошуються подати заявки на весняний цикл 2023 року.

Відбір проєктів є конкурсним. МІТ готовий розглянути заявки від українських клініцистів і лікарень щодо ідей медичних приладів – тих, яких немає в наявності, але які зараз потрібні Україні (або існуючі варіанти надто дорогі тощо).

Запропонована розробка може бути механічного, електричного або комбінованого типу та відповідати часовим обмеженням (семестру). Ознайомтесь зі списком минулих проєктів за посиланням (https://meddevdesign.mit.edu/projects/). Вони варіювалися від хірургічних інструментів до терапевтичних пристроїв і настільних симуляторів для дослідницького використання.

У випадку, якщо вашу пропозицію буде обрано, з лютого по травень з вами працюватимуть команди студентів під керівництвом експертів-наставників.

Термін подання заявок (орієнтовний обсяг 1–2 сторінки) – 6 січня 2023 р.

Заявки розглядатимуться на постійній основі.

Шукайте детальну інформацію щодо участі за посиланням: https://cutt.ly/P1bDBaT

 

Університет Ровіра і Віргілі (URV, Таррагона, Іспанія) пропонує підтримку українським вченим-біженцям в рамках ініціативи MSCA4Ukraine

Мета MSCA4Ukraine – підтримати дослідників, які були змушені покинути Україну. Таким чином, вони отримують можливість продовжити роботу в Європі та сприяти свободі наукових досліджень. Ініціатива фінансується ЄС у рамках програми «Дії Марії Склодовської-Кюрі».

До участі запрошуються аспіранти й постдоки. Кандидати повинні узгодити свою участь у програмі з приймаючою організацією, яка подасть заявку від імені дослідника через онлайн-портал. До списку приймаючих організації долучився і Університет Ровіра і Віргілі, що входить до Альянсу “AURORA”.

Заявки розглядатимуться на постійній основі, доки не буде розподілений весь бюджет на суму 25 млн євро. Попередньо встановлено три кінцеві дати прийому заявок: 11 листопада 2022 року, 9 грудня 2022 року та 9 січня 2023 року. Однак, залежно від кількості заявок, терміни можуть змінюватись.

Детальнішу інформацію щодо програми, критеріїв відбору, рекомендацій для заявників, а також умов участі та контактів шукайте у презентації: MSCA4Ukraine (завантажити (https://nrfu.org.ua/wp-content/uploads/2022/11/msca4ukraine_presentation_unsf_urv_nov2022_v0.pdf))

 

Українські вчені мають можливість попрацювати в лабораторіях Об’єднаного дослідницького центру ЄК

Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії (JRC) оголосив 8 конкурсів на доступ до дослідницької інфраструктури для науковців із академічних і дослідницьких організацій, малих та середніх підприємств державного та приватного секторів.

JRC пропонує доступ до своїх неядерних об’єктів дослідникам і вченим з держав-членів ЄС і країн, асоційованих з дослідницькою програмою ЄС Horizon Europe. Що стосується ядерних об’єктів, JRC надасть доступ до них державам-членам ЄС і країнам, асоційованих з дослідницькою програмою Euratom.

Надання запрошеним дослідникам доступу до своїх лабораторій та обладнання є частиною стратегії JRC, спрямованої на:

• сприяння поширенню наукових знань;
• підвищення конкурентоспроможності;
• подолання розриву між дослідженнями та промисловістю;
• забезпечення навчання та підвищення кваліфікації вчених.

Науковці матимуть можливість працювати в таких сферах:

• ядерна безпека та захист (Euratom Laboratories);
• хімія;
• біонауки/науки про життя;
• фізичні науки;
• інформаційно-комунікаційні технології тощо.

Результати також будуть важливі для розробки політики ЄС.

Шукайте детальну інформацію щодо груп дослідницьких інфраструктур, до яких надаватиметься доступ, умов та критеріїв конкурсів за посиланням: Open access to JRC Research Infrastructures (europa.eu)

https://joint-research-centre.ec.europa.eu/knowledge-tools-laboratories/open-access-jrc-research-infrastructures_en

 

Польська та американська академії наук оголосили програму для підтримки українців

(https://pan.pl/blog/wsparcie-ukrainskich-naukowcow-przez-pan-w-dlugiej-perspektywie/)

Національна академія наук (NAS) США та Польська академія наук (PAN) оголосили конкурс щодо створення українських дослідницьких груп. Кожна група отримає 600 тис. доларів за три роки роботи.

Програма відкрита для науковців з українським громадянством та дослідників, які працюють в українських наукових підрозділах станом на 24 лютого 2022 року. Учені зможуть працювати дистанційно, зокрема перебуваючи в Україні.

Щоб подати заявку на участь у програмі, науковці мають спочатку звернутися до інституту Польської академії наук. Потім заявку оцінить група експертів з Польської академії наук та Академії наук США.

Оцінюватимуться проєкти у кілька етапів, остаточне рішення прийматиме – PAN і NAS.

Детальніше про програму на офіційному сайті ПАН:

Long-term program to support Ukrainian research teams (https://pan.pl/en/long-term-program-to-support-ukrainian-research-teams/?fbclid=IwAR1a9OhfkQlGgTsKt6MIltbnTs3RbQCpFdCgNoX1pDSdjWKSYyY8-ZepBok)

mon.gov.ua (https://mon.gov.ua/ua/news/polska-ta-amerikanska-akademiyi-nauk-ogolosili-programu-dlya-pidtrimki-ukrayinciv)

nrfu.org.ua (https://nrfu.org.ua/news/dovgostrokova-programa-pidtrymky-ukrayinskyh-naukovyh-kolektyviv-vid-pan/)

 

Український фонд стартапів профінансував 250 проектів. Статистика за 3 роки

Українському фонду стартапів виповнилось три роки. Фонд підбив підсумки своєї діяльності, а редакція AIN.UA обрала найцікавіші цифри: за статистикою UFS фінансує кожну 27-му заявку і до початку повномасштабної війни інвестував у 250 стартапів.

• Перші заявки Український фонд стартапів почав приймати наприкінці 2019 року, коли вже було сформовано команду і чітко прописано умови фінансування.
• За статистикою, фонд фінансує кожну 27-му заявку.
• Усі проекти після отримання грантів залучили сукупно понад $40 млн інвестицій та понад $30 млн супутніх сервісів.
• Загалом, до початку повномасштабної війни фонд проінвестував понад 250 українських стартапів на суму більш як $6,4 млн.
• Було проведено 37 пітч-днів за участі 413 стартапів.
• Кількість поданих заявок на участь у грантових програмах фонду перевищила 4500.
• Кожен другий переможець Грантової програми фонду вже залучив додаткові інвестиції у власний проект.
• Наразі у базі фонду залишається ще 111 заявок стартапів, які отримали позитивну оцінку від експертів та були відібрані до участі в пітчингу. Однак, у зв’язку з введенням воєнного стану в Україні, тимчасово призупинили проведення традиційних Pitch Day.

Чимало українських стартапів, які в той чи інший час отримали гранти фонду, уже масштабувались на глобальні ринки: Upswot, Awesomic, Esper Bionics, Djooky. Серед них, наприклад, стартап Awesomic, який пройшов програму Y Combinator та залучив $2 млн інвестицій.

Інший кейс – компанія Upswot, яку підтримують понад сто міжнародних інвесторів, ангелів і консультантів у галузі fintech. Серед них CDO Microsoft, COO Klarna, колишній президент Western Union, віцепрезидент групи Oracle, голова ради директорів Revolut тощо. Команда вже залучила $5 млн інвестицій і досягла оцінки $20–25 млн.

 

Releaf Paper: Українці, що виробляють папір з опалого листя отримали 2,5 млн євро від ЄС на будівництво власної фабрики

Український екостартап Releaf Paper, що розробив технологію виробництва паперу з опалого листя, став переможцем програми EIC Accelerator 2022 від Єврокомісії.

Загальна вартість будівництва власної фабрики – 3,5 млн євро. Із них 2,5 млн вро профінансується грантом Єврокомісії, ще 1 млн євро Releaf Paper планує залучити у вигляді позики в одному із французьких банків.

Для будівництва першої фабрики стартап розглядає Францію, Фінляндію та Україну. Ймовірні локації для ще двох виробництв – Німеччина та Польща.